За те, що йшли на грізні мури
Режимів, брали їх на злам
І рвали ланцюги цензури,
Відважні, я вклоняюсь вам!
Брехня, мов хмара чорна, суне.
З вас жоден спокою не бачив,
Газети били і трибуни
Картеччю підлих звинувачень.
Не вистачало часто сили,
І кидали "ієзуїти"
Вас, майже всіх, в нутро могили, -
На ній не в'янутимуть квіти.
Вас добрим згадували словом
В бюрократичній коловерті,
Знімали тавра і окови,
Вас визнавали... після смерті.
Ви правди зерна, дух свободи,
Людської гідності перлини
В собі плекали для народу.
Ви - цвіт моєї України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256125
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.04.2011
автор: Терен