Очі квітів звернені до неба,
Вабить їх сіяюче тепло.
Маю я , улюблена, для тебе
Втіхи неземної джерело.
Вії гаю кліпають од вітру,
Сонячного прагнучи вінця.
Маю я, кохана, зелень втіхи
Для твого весняного лиця.
Степ долоню куряну розстеле -
Спрагнені кудлаті спориші.
Маю я для тебе, моя леле,
Прохолоду щирої душі.
Все мине - весна і літа просинь
Зжовкне долі вишитий рушник,
Матиму і похмурнілу осінь
Я для тебе все, що мати звик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2011
автор: Рідний