Від ночі до ранку, - як жити?
А потім, - від ранку до ночі?
Як Господа треба молити,
Щоб зміг я розплющити очі?
Щоб зміг я назад обернутись,
Вчепившись за берег рукою.
Щоб зміг хоч на мить схаменутись,
Побачивши те, що накоїв.
Було, - голова не боліла,
Душа тепер має страждати…
Лишилось, - об землю коліна,
І в небо високе волати!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254883
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2011
автор: Андрій Бабич