(Тернівко - наснага жагуча,
Тут терни і ті не колючі,
В життя ти вручила путівку,
Омріяна ненько - Тернівко)
Рушником під ноги стелиться дорога,
Мчать кудись за обрій ворони тривоги,
І вітряк неначе крилами киває,
З радості ти плачеш, сина зустрічаєш.
В казку материнську між беріз сховаюсь,
Чом я завше з неї сили напиваюсь?
А думки в минуле спогадом пірнають
Й мов літа поснулі знов розпочинають.
В зелені живлющій раптом розчинюся,
На коліна стану, до землі вклонюся.
Бо ж ведуть до тебе всі мої мандрівки
Ти - як сонце й небо, матінко-Тернівко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254466
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2011
автор: Терен