Кораблик блукає в струмочку
На радість Євгенку-синочку,
В обіймах цупких гілочок
Заплутавсь малий літачок.
Мов краплі дитячої мрії,
Регочуть фарбовані змії
З безхмарних блакитних небес -
І кличуть в країну чудес.
Ганяє за ними хлопчина
Цілісінький день, без упину,
Найперші торують доріжки
У світі великому ніжки.
Спіткнувшись, утявшись добряче,
Воно, синьооке - заплаче.
Та плач той в секунду розвіє
Політ паперового змія.
Кораблик у річці розтане
І мріє він стать капітаном,
Акул не боятись, китів,
Відкрити свій острів скарбів.
Он хвиля стрімка і легка
Зірвала з гілок літачка.
Й, милуючись його польотом,
Вже хоче він стати пілотом.
До чого прості і чудові
Забави його паперові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254464
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2011
автор: Терен