Ми лише матеріал для творця,
Що мов з глини ліпить істоти.
Не дано йому дару митця!!!
То якої ж береться стогноти?
Проклинаєм паплюжне життя,
У якому розігруєм драми.
Нарікаєм на прототворця,
Для якого все є цяцьками.
Забувайте про долю й гріхи-
Це лиш видумки владної сили.
Ми у Бога всього лиш цяцьки,
На які ненароком забили!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253703
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Крижанівський Олександр