Вино давно розлито у бокали,
І догорає свічка на столі.
Чарівні квіти мало не зів’яли,
І хтось мелодії вистукує по склі.
Вщухає дощ і знову ясен місяць
Одну за одною засвічує зорю.
А я не можу ні на мить присісти,
Вдивляюся у ніч, і все курю…курю…
І раптом телефон… Коханий, я вже їду!!!
Пробач, що знову змусила чекати…
Від мого смутку не лишилось сліду -
Ми будемо кохання святкувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253666
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Віталій Назарук