Ми різні люди, в кожного із нас,
Свій голос і манера говорити.
Один говорить - річка полилась,
Такій людині легко в світі жити.
У іншого слова кудись біжать,
Немов галопом скачуть бистрі коні.
А той, хто хоче вічно догоджать,
Говорить тихо, у покірнім тоні.
Одне й теж слово кожен скаже так,
Який він має голос, інтонацію.
І рідна мова, пісня і гопак -
Вони ж бо визначають нашу націю.
А наша мова вогником горіть,
Вона чудова, як жіноча грація.
Для того, щоб навчитись говорить,
Нам треба мову берегти, і націю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253216
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2011
автор: Віталій Назарук