Небо, забарвлене у голубінь,
Милості Божі так щедро нам сипле,
Нас омиває у сонячнім світлі,
Душі зціляючи від потрясінь.
Небо, дароване з волі Його,
Диво-палітрою нам розмальоване,
Наче дітей, нас усіх заціловує,
Дотиком ніжним торкаючись скронь.
Небо, по вінця усяких щедрот,
Кожному з нас відміря по заслузі -
Лиш би душа у гріхах не загрузла
І не зреклася одвічних чеснот...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252468
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: валькірія