НАМИСТО З ПОЧУТТІВ

Теплий  вечір  лягає  на  місто,
Зачаровує  зір  небокраєм.
Я  сплітаю  в  єдине  намисто
Почуття,  що  по  крихтах  збираю.

Ця  розлука  болить  щораз  дужче,
Ніч  без  тебе  очікує  знову.
Я  візьму  і  глибоко  у  душу
Заховаю  всі  рими  любові.

Б'є  у  шибку  надривисто  вітер
І  роздмухує  пристрасть  у  грудях.
Та  я  вірю  -  любові  палітра
Від  розлуки  тьмяніти  не  буде.

Знаю  -  в  кожного  власні  стежини,
Лиш  на  мить  їм  дано  перетнутись.
День  згорає  вогнем  у  каміні...
Чи  нам  вдасться  любов  повернути?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2011
автор: валькірія