оли востаннє ми грілись у багаття,
Твої блакитні очі палали, мов вогонь
І перегукувалися з кольорами плаття.
Їхній вогонь теплом був для долонь.
В ту ніч, як в знак прощання з літом,
Ми гріли руки в танці юних душ.
І нам, закоханим, удвом у світі
Для щастя вистачало сонця із калюж.
В ту мить зірки співали під гітару,
Реальність набула віршованих рядків,
Свідомість задихалась від пристрасті і жару...
Як жаль, що втримати тебе я не зумів!
Живе у серці й зараз наше літо.
Не вір, як скажуть, що тебе забув,
Щодня тримаю вахту у розбитого корита,
Очікуючи на продовження кохання сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2011
автор: Олександр Ткачинський