хтось торкався руками неба
наче клавіш фортеп’яно
згасали зірки
засвічувались інші
хтось торкався руками
клавіш всесвіту
а ми знали
про довершену музику
але жодного разу не чули
тільки зорі що падали
врізались у наші серця
так з осколками неба у тілі
ми чекаємо смерті
хтось торкається руками клавіш фортеп’яно
того що у небі
і ятряться наші серця
тут на землі
так чекаємо вічності
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251837
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.04.2011
автор: Лілія Демидюк