Все б’ється, б’ється чисте серце
До неба кличе на уклін
Безпристрасно увагу зверне
Кристально світлий передзвін
І закружляє дивне море
У хвилях вітру назорі
Усе сповіщено, блаженно
Прості, одвічні папірці
У крихтах пам’яті збагненно:
Рука малює по воді
У візерунках вічності – шалено
І в посмішці загублено вогні
Поміж супротив сили долі
Життя віднайдено в весні
І все ж мабуть воно клекоче
У снах дитячих в майбутті
Миттєва ніжність тіло згорне
На щастя поцілунком обпече
Розгубленість увійде в коло
Туманом в невідоме утече
Лиш полум’ям осліплений сьогодні
Могутність правди зупинила лік
В проваллі лютої безодні
Душа врятована для всіх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251719
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.04.2011
автор: Андрій_Данко