Державо моя, Україно!

Державо  моя,  Україно!  
Хай  Боженько  тобі  дає  
Цвісти,  розквітати,  як  квітка  
Ти  серце  і  щастя  моє!  

Ти  доля  моя,  моя  пиха,  
Ти  сенс  мого  всього  буття  
І  хай  обминають  всі  лиха  
Тебе,  Україно,  моя!  

Ти  скрута  моя,  моя  радість  
Ти  біль  моя,  моя  печаль  
Ти  все  для  мене,  моя  матір,  
По  тобі  мій  смуток  і  жаль  

За  тебе  болію  душею  
Тобою  пишаюсь,  живу  
За  тебе,  Украйно,  радію  
З  тобою,  у  серці  піду  

Колись  із  життя,  як  покличуть  
У  Всесвіт  великий  мене  
І  там,  щоб  за  тебе  молитись,  
Країно,  забувши  про  все...  

Я  тебе  обожнюю,  Земле  
Великих  і  мужніх  синів,  
Закоханий  в  тебе,  я,  Нене,  
Тобою,  я,  рідна,  щаслив...  

Моє  ти    велике  натхнення,  
Життя  віковічна  любов  ,
Ти  зіронька  мОя  священна  
Тобою  напитана  кров,  

Тече,  що  в  мені,  моїх  жилах  
І  змушує  вірши  творить  
Во  славу  твою,  Україно,  
Без  тебе,  ...  без  тебе  не  жить!  

28.04.2008  

©  Евгений  Кедров,  2010
Свидетельство  о  публикации:  №  6963-174245/20101014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250694
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.03.2011
автор: Evgenij_Kedrov