Шелестіли слова, мов дощі,-
Ніжність нас одняла у тривог.
І спокійно було на душі,
І так гарно було нам удвох.
Погубились буденні ланці,
Піднімало крило до небес.
І богів золоті куманці
Розливали розпахчений без.
Смакувало зелене вино,
І пірналось у вирій надій.
І було це сьогодні й давно,
І лишиться в душі молодій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2011
автор: Вячеслав Романовський