Тривожний дзвін

Ще  тільки-но  зарубцювались  рани,  
Ще  дев'яності  в  пам'яті  живі,  
А  нас  уже  заковують  в  кайдани  
І  на  поталу  віддають  братві.  

І  перетворять  Матінку  на  зону,  
За  дріт  колючий  запроторять  Дух,  
А  хиже  око  кіллера  в  погонах  
Вишукувати  стане  одчайдух.  

Тож  не  здамо  достоїнства  нахабству  
Й  красунь  своїх  "ахметам"  у  гарем,  
Ні,  друже  мій,  не  підемо  у  рабство,  
А  у  бою  за  честь  свою  помрем!  

І  хай  не  надто  тішиться  чужинець,  
Бо  встанемо  усі:  плече  в  плече.  
Й  героєм  буде  кожен  українець,  
Як  кров  ворожа  в  море  потече!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250559
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.03.2011
автор: Терен