Майже cтопився віск, а свічка ще горить,
Ніч проминула у безсонні…
В напруженім мовчанні тиша спить,
І ти сидиш…
Димиш у мої очі сонні – цигаркою.
А за вікном шумить осінній вітер
Дощ барабанить в підвіконня…
Вже слід твоїх бажань
На чисто витер,
Наче з просоння - сивий ранок.
Нас незнайомих - звів безглуздий вечір,
Нам бракувало спілкування:
Пили вино… І так бажалось втечі
Аж до світання:
Кудись… і по за час, і простір.
Розбилась чаша і вино пролито…
Несамовита, що з тобою сталось?
Немов в останнє ти збирала мито…
Кохалась,
Забувши світ. О митарю, любові!
І вже тоді - в найвищій точці світу
Блаженство пили кухликом з-під меду…
Та з’яви суть перетворилась в міту…
У камінь,
Пристрасть - у відлуння.
Майже з топився віск, та свічка ще горить,
Ніч проминула у безсонні…
В напруженім мовчанні тиша спить,
І ти сидиш…
Димиш у мої очі сонні – цигаркою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249696
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: schasnyi