Було в нас все,
І воля, й правда,
Герої славнії були,
Але немає вже нічого,
Одна брехня лиш навкруги.
Куди, питається, поділось
Те все багатство, що було,
Куди поділась Україна,
А може цього й не було?
Та звідки ж тоді це відлуння
Доноситься, з яких часів?
Воно звичайно все минуло,
Та дух же наш бо не згорів!
Ми все ще можем повернути
Ту славу, правду, те усе,
Потрібно тільки не забути,
Тоді щось все ж таки буде.
Вставайте браття, прокидайтесь,
Зі сну будіться, годі спать!
Ви ж навкруги ж бо роззирніться,
За справу разом всі беріться,
Та скільки ж можна, вашу мать?!
Прокинулись. А куди дальше,
З якого братися кінця?
Йдем на пролом, із середини
Будем ворушити серця.
Та так, щоб тіло все тремтіло,
Кінцівки смикались, робили
Роботу свою до кінця,
Інакш не буде нам життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249469
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2011
автор: Fagotyst