Скажіть люди
Де та правда,
Що колись в нас була,
Куди ділась тая воля,
Яким вітром здуло?
Куди він її поніс,
У яку країну,
А чи може він загнав
Її в домовину?
Де вона, та домовина
Покажіть те місце
Куди її закопали
Куди мені лізти?
Я полізу і дістану
За будь яку ціну,
Буду рити там до скону
Навіть якщо згину.
Але все ж її дістану
Витягну на люди,
Дивіться ви і стидіться
Безчеснії люди,
І нехай вам очі ріже,
Нехай виїдає,
Бо я бачу, що іншого
Виходу не має.
Якщо треба, то зрічуся
Усього що маю,
І рідної тої неньки
І всіх, що кохаю.
Лиш до правди б докопатись,
Хоч й до землі центру,
Не віддам, не відпущу
Ніколи, ніколи
Я нікого не прощу
Чи старий, чи кволий,
Усіх знищу, хто на шлях
Стане мій широкий,
Хто посміє заважати,
А тим паче схоче
Приховати її щиру,
Чистую, святую,
Хто посміє ще брехати,
Усіх розшматую.
На вогні б усіх спалити
І навіть країну,
Якщо легше буде жити,
Всіх би в домовину.
В ту, де правда та лежить
Яку ви зарили
Так безбожно, так противно
І зверху покрили
Рожевою фарбою,
Як нічо й не було
І зарили на узбіччі,
І крику не чули.
Криків тих, хто в неї вірив,
Та й її самої
Голої, без захисту,
Де ж були герої?
Ті, що так нам обіцяли
Щасливої долі,
Що все буде в нас прекрасно,
Що все буде добре.
Та ні, брехня, все брехня,
Куди не кинь оком,
Хоч бери їх, та й виколюй
Або... милий Боже
Підкажи, допоможи,
Надай же нам сили,
Побороти ненависне
Кодло це першиве...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249466
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2011
автор: Fagotyst