Закохана…
Тримаю парасолю мов троянду,
Стрибаю над калюжами, немов лечу,
Я у вітринах, дзеркалах і в окулярах
зустрічних дам, одягнених в парчу.
Проб’ю підбором водяне люстерко,
Світ окропиться тисячами скалок
І кожен забере собі веселку
З моїх панчішок, рюшичок і складок…
Вальсує містом пензлик моїх кіс.
Неону в ніч додам мазком веселим…
Я розмалюю зорями під вікнами карниз,
А ти драбиною піднімешся в оселю…
Ніч плавиться цілунком шоколадним,
Віск романтично скрапує на мідь…
О, знову я закохана у всі твої принади,
В очей твоїх задимлену блакить…
Тримаю парасолю, мов страховку,
Лечу чи падаю в чуттєву серцевину.
Провалююсь в тенета, в мишоловку,
В капкан із поцілунків і обіймів…
24. 03.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2011
автор: gala.vita