Ці неймовірні почуття,
Ці миті сповнені страждання,
Це все є суттю нашого життя,
І називається ця суть - КОХАННЯ.
Яке ж воно чудове і прекрасне,
Які красиві всі ці почуття,
Наповнюють людей добром і щастям,
І радістю наповнюють життя.
Коли кохаєш, кожен день прекресний,
І не залежно що там за вікном.
Чи дощ, чи сонце сяє ясно,
Вам байдуже коли ви вдвох, разом.
Нажаль буває, що любов проходить,
Минають всі ці миті, почуття,
Зникає радість, зявляється тривога,
Всі почуття пішли у прірву , в небуття.
І ти сумуєш, не хочеться вже жити,
Зявляється бажання життя собі укоротити.
Та не спіши ти, добре поміркуй,
Спокійно все обдумай і не панікуй.
Я знаю, важко,
Що вдієш? Таке у нас життя.
Та ти подумай, чи варті він, вона
Щоб через них вкорочувать собі життя?????
Я думаю не варто, як важко б вам не було,
Кохання вже пройшло, і почуття минули,
Та все ж настане час і знов воно прийде,
Таке жадане і прекрасне, і таке нове.
З його приходом багато забувають
Про попередні почуття,
Та серед нас є і такі ,
Хто памятає до кінця свого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249182
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Fagotyst