Не стомись,неси мене тінь,
По життю далеко-далеко,
Хоч багато ще буде падінь,
Хоч попереду буде не легко.
Я життєві миттєвості п`ю,
По краплинах їх радо збираю,
Й хоч гірку,та долю мою,
На чужу я не проміняю.
Як болітиме,-що ж хай болить,
Як заплаче душа-нехай плаче,
Засміюсь,коли серце звелить,
І розраді я втішусь,тим паче.
Я живу, закоханий в світ,
За життя шлю Творцеві подяку,
Його любов-мій захищений щит,
Щоб стерпіти недолю всіляку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249178
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Межа реальності