Душе моя, як довго нам каратись?
Чому не чує Він твоїх молінь?
Було би краще нам таки не знатись,
Не мати щастя стовчених колін.
Втікаю знов від радості й печалі.
Стаюсь тобі безвимірно ніким.
Це вдалий час, щоб дарувати кали
Під цей сердечний, втомлений мотив.
Давай без слів, щоб інші замовчали,
І жменьку смутку в серце заховай.
Це просто час, щоб дарувати кали...
Це час на мить під іменем "Прощай"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2011
автор: Марічка9