Закрий обличчя руками.
Штовхни важкий подих із рани.
Один за одним попали кожен спогад.
Забувай ті дрібниці, що скиглили поряд.
То пусте. Все пройшло і не буде.
Все попереднє зникає, як висихають калюжі.
А ще щотижневик про тебе забуде.
І буде як в віршах занедбаних дуже.
А знаєш чому? Бо воно не варте.
Куди ховаєш своє минуле м'яте?
Зізнайся собі для кого минає життя.
А інакше не потрібне твоє цінне знання.
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247565
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: Вона Катя