Був дивний вечір, падав сніг лапатий,
Ми йшли, за руки боязко взялись,
На радощах хотілося співати,
О Боже, чи було таке колись?
Нам люди зустрічались не до речі,
Закохані, ми вперше обнялись,
Сніжок пухнастий сипав нам на плечі,
О Боже, чи було таке колись?
Замріяні ми довго ще блукали,
По вулицях засніжених плелись,
Тоді ми вперше, трепетно, кохали
О Боже, чи було таке колись?
Нас доля світом розвела шляхами.
Від так дороги наші розійшлись,
Та не згубилося поміж роками,
Кохання перше, що було колись.
Холодний день осінній, дощик сіє,
А на порозі вже стоїть зима,
В цей час, буває, прийде ностальгія
За тим, чого давно уже нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247325
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: євген уткін