Сьогодні пливучи на кораблі
Чудову пару я побачив
Вони кохалися мов лебеді чи журавлі
А час... для них нічого він не значив...
Мені здалося що весь світ спинився
Для них нема ні простору ні меж
І тільки я один на них дивився
Мабуть мені хотілось цього теж...
Які ж вони були щасливі
Як ніжно тріпотіли їх серця
Які тільки слова не говорили
І навіть поклялись не розлучатись все життя...
І не важливо що мине той час
І що не будуть один одного Вони кохати
Важливим був тільки отой момент
Коли хотілось стільки всього ще сказати...
Хоч говорили це вже тисячі разів
Та все ж хотілось ще раз нагадати
Ті всі слова кохання й голос почуттів
Все те, про що не варто забувати...
Яким теплом світилися їх очі
І чистим сяйвом пломеніла в кожного душа
Та проминуть ті теплі дні і ночі
І піде все у прірву часу, у минуле, в забуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247196
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: Fagotyst