Мені б туди піти, туди б мені...
Колиска де гойдає немовля.
Прозорі дні сховають назорі
мої пісні, мої безсмертні "я".
Прозріє небо світлом горизонтів,
в підніжжі гір трембіта дасть гудок.
Чиїсь слова минають поворити,
мої стоять, мов комом став ковток.
Вітри штовхнуть - і літери розвіють.
У просторі - словесний каламбур.
Мені б туди піти, думки де посивіють,
а не помруть у гнівний Богом штурм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Іванна Шкромида