У вигинах твойого тіла,
У стогонах, до апогею,
Моя душа від щастя мліла,
Ти володіла,зовсім,нею.
Любовна пристрасть не зрівнянна,
Немає в світі насолоди,
Яку дарує в ніч кохана,
Приємніш і жаданніш,люди.
Коли надходить шал безумний,
Й гаряча ніжність тіл терзає,
Нерви плачуть тонко-струнно,
І дотик єств сердечко крає.
У пристрасті твоя жіночність-
Тріумф прекрасного лібідо,
В коханні є лиш непорочність,
Закоханим не треба стиду.
В переплетінні рук і стегон,
В сплетінні поглядів й цілунків,
Єднаєм ми хотіння ега,
До краю пить любовні муки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246943
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Межа реальності