Не буває частково вагітних,
Та чому у кохання є види?
Не вимірюють кількістю гідних
Рівень страху до інших й огиди.
Ті, хто раз помилився у людях,
Не повинні всіх інших вважати
За потвор… не тримаючи в грудях,
Не ховаючи рани та вади!
У кохання чомусь є відтінки
Та не все, як здається наразі!
На зразках старовинної плівки
Ваші очі в палкому екстазі…
Це знімали давно, ще за часу,
Коли серце захоплено билось,
Коли ще не відчули відразу
До биття в унісон, що спинилось.
А тепер це позаду… Кохання
У труні опинилося якось…
Недостатньо було в вас бажання
Залишити собі, що зосталось…
02:46
12.03.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2011
автор: Карл Доммерштерн