І хреста не поставиш,
Бо лежить тут Хоттаб,
І Аллаха не вславиш,
Бо спить тут Остап.
Вічним сном упокореним,
Тут забувся Василь,
І нікому не скорений,
Гордий духом Джаміль.
За вождя помираючи,
Співав гімни Іван,
І ,серденько краючи,
Ібрагім звав Татарстан.
Про виноградну Молдавію,
В муках марив Іон,
І ,куштуючи гравію,
Землю їв чех Андрон.
І в Христі,і безбожники,
І Аллаха вірні сини,
Мов потоплені човники,
Тут лежать без вини.
А над їми двотонною,
Щоб не здіймати скандал,
Для всіх їх законною,
Ліг брилою сумно меморіал...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246499
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2011
автор: Межа реальності