Я бороздив космічні простори,
На дідовій вишні в дитинстві,
І покоряв Атласні гори,
На драбину здіймавшись в шаленстві.
У відкритому морі я плив відчайдушно,
Минаючи жаби в канаві,
І двір королівський восхваляв дружно,
Мою доблесть в собачій ораві.
Я танцював із дамою серця,
Тримаючи сонях в обіймах.
З битих пляшок склеював скельця,
Ловлячи сонце у призмах.
Троянді колючій в любові довіривсь,
І губи сколов цілувавши.
На безструнній гітарі грав,мов на лірі,
Гімни безсмертні складавши.
І небо тоді було вищим ,ніж зараз,
І ніч ,незрівнянно, темніша,
Світ берегли добрі феїні чари,
Й наївність дитячу потішну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246299
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2011
автор: Межа реальності