Гублю у задзеркаллі
ознаки, знаки, зуми.
Старе трюмо вітальні,
ключі, каблучки, сумка.
Жовтаве тьмяне світло
і запах нафталіну...
Іду назад я звідти,
де час не має плину.
Стираю товщу пилу
минулого століття.
Аби не впасти сили
і тихо не зотліти...
Аби було повітря
у затхлім коридорі...
Я знов собі не вірю,
що на реальність хвора...
Гублю у задзеркаллі
себе самої тіні...
І бачу все детально -
нікого... тільки стіни..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245985
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: Софія Кримовська