Ролі вивчимо, реплік мало.
Кінопроби на право жити.
Ми у світлі сліпучім стало,
та у кадрах чомусь розмиті.
Я запнуся на першім слові,
хтось відкашлятися не встигне.
В п’ятім дублі скажу поволі,
що потрібно, та надто тихо.
Режисер забракує, адже
не дотягую до таланту:
надто дивна і не типажна,
і збудована недоладно.
У кіно не візьмуть ніколи –
черги довгими нині стали.
Я достоту прошу у долі
власне місце в глядацькій залі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245475
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2011
автор: Софія Кримовська