***

Поезія  снігу  –  моя  заметіль.
І  пошук  в  засніженім  диві.
І  синяя  даль  (вічний  поступ  Далі),
І  місяць  в  морозяній  гриві.

Чуттям  перелітним  не  чутно  „курли”
Замріяно  кажуть  замети.
Вам  мало  зими?  Ви  не  мали  зими?
Тоді  ви  не  бачили  лету!

І  теплим  морозом  на  скронях  дівчат,
Неторканим  духом  ялини  –  
Моїм  –  вище  зір  –  сприйняттям  пригоща,
Той  лет,  що  неждано  прилине.

І  станеться  щось  в  верховітті  віків.
Ночами  підуть  зорепади.  
Хто  видів,  хто  бачив,  хто  пошепки  зрів
Замре  і  залишиться.  Ради.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245080
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Леся Свіченко