Ці довгі дні чекання…

Ці  довгі  дні  мовчання  й  тишини...
Мов  зводять  мене  з  розуму  до  втоми.
Вже  день  який  сиджу  із  тінню  вдома
У  мріях  дочекатися  весни.
Не  вирвати  тобі  мене  з  обійм
Думок  важких,  думок  таких  далеких...
Для  когось  не  повернуться  лелеки
В  краї  забуто-втрачених  надій.
Іще  зима  податися  не  хоче,
Ще  сніг  лежить  і  тут,  і  там,  і  скрізь.
Ти  тільки  в  душу  злодієм  не  лізь,
Невинно  не  дивися  мені  в  очі.
Ці  довгі  дні  чекання  неновин.
Мені  ще  просто  хочеться  поспати,
А  потім  твою  руку  ніжно  взяти
І  сотню  раз  промовити:  "один"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244293
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Марічка9