Не високосний, двадцять восьме,
Десятка з мінусом надворі.
На ковдрі розсипає сонце
Дрібні, але яскраві зорі.
Так затишно і, десь, гаряче,
Під ринвою струмок клекоче.
Прощається зима і плаче,
Піде не скоро, неохоче…
Веселий галас за спиною,
В садочку метушаться діти.
А я... уже живу – весною…
Десь підсвідомо, пахнуть квіти
28.02.2011 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244185
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Віктор Нагорний