Закипає роса на бурульках обгавканих сонць.
Збережи мене, бездоганносте болю і крику.
Маячня. Вже не я. Нажахане плинністю щось.
Приручай себе – безтілесність твоя. Звикни.
Ти здороживсь – на прúступці стоптаний сніг.
І твоє ніщо не втече від прагнення суті.
Знов молитимусь стресам, валячись з ніг.
Колихатиму смог на базарнім безлюдді.
09.04.04 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243954
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Ярочка