З ефіру,з останніх подій,
Подихом вирвалось з губ,
І полетіло до вій,туди,де
Багато надій,на безіменний острів,
Туди,де тебе не знайдуть,
Не подадуть на вечерю
Пудинг лихих подій,
Хочеш мрій про них,
Хочеш не мрій.
Той острів не знайдеш на мапі,
Скільки мапу в мм не вивчай,
На кулі земній не знайдеш,
Хоч зранку до ночі шукай,
Бо острів той твої очі,
В них море глибинне й небо,
В них туга й безмежна печаль,
Печалитись зовсім не хочу,
Й тонути не хочу,прощай,
Той острів відкрив безіменний,
Як Христофор Колумб,
Відпочив корабель шалений,
Відпочив і відходить в путь,
Колишуться хвилі під вітром,
Стогне море від рваних дір,
Корабель вируша до неба,
До самих таємних зір,
Скільки їх у безумнім світі
Невідкритих тих островів.
З ефіру,з останніх слів,
Лети,корабель,лети,
Попутних тобі вітрів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243601
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: Ольга Ратинська