Ти одна , ти – єдина на світі
світ не бачив коханих таких,
ти як запах збентежених квітів,
мов пилок золотистий із них.
Ми поснідаєм сонцем з росою,
де хмаринка вчепилась за гай.
- Ти сумуєш, кохана, за мною?
Щастя в пригорщах не розливай.
Заблукаємо в травах, у літі…
Вечір ніч за вуздечку веде
ти одна, ти – єдина на світі,
не стрічав я такої ніде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242998
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: Михайло Плосковітов