А стрілка все біжить по замкненому колу
І вогонь горить, переборюючи страх,
Ще й серце, що не відпускає болю,
Так холодно шукає власний шлях.
З тією стрілкою й життя втікає
Та почуття вмирають й на набирають сил,
Та свічка кожен подих відчуває –
Не існувати їй без хтивих крил.
Мені лиш десь у гори,
Де вітер між хмарин блукає,
Де мовчать шалені грози
І радість навкруги літа…
Десь там, я знаю, казка квітне,
Дерева з листям розмовля.
Десь там, мабуть, моя душа співає,
Там птаха, як мале дитя.
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241774
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2011
автор: Вона Катя