Я не винен.

Її  губи  солодкі,як  мед,
Твої  очі  ж  холодні  мов  крига,
Там  любові  лише  силует,
Там  любові  прочитана  книга.

В  обіймах  її  насолода,
У  пестощах  люба  приємність,
Твоя  ж,десь  поділася  врода,
А  ніжність  поглинула  ревність.

Я  не  винен,я  тебе  кохаю,
Ту  що  солодко  звало  світання,
Ту  якої  вже  більше  немає,
Її  вбило  велике  кохання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241753
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2011
автор: Межа реальності