Вже дозріло вино,
Вже запахло повітря весною,
На деревах пташки перестали кричати пусте...
Напувало воно...
Я схилюсь і тихенько постою...
Щось хотів розказати, ледве втримався... певно не те.
Вже дозріла душа,
Ти прокинулась майже, безсила...
Попросила свободи, тепер вільна, як пташка... і що?
Написала б вірша,
Але хтось підпалив твої крила....
Все минуле згоріло, одиноке майбутнє – ніщо.
Вже дозріли думки,
Вже не хочеться хибної волі
І шалені кайдани уже одягла б залюбки…
Та розлуки – стійкі,
Вони нехтують примхами долі,
Так, вони віддаляють… на хвилини, години, віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2011
автор: Віктор Нагорний