Без подиву оті слова,
Що линуть із його вікна.
Кохання вічне не приходить,
Кохання западає в осінь.
Безумний страх і темнота,
Яка моя складна мета.
І по тунелю ми проходим,
І лиш на світло ми виходим,
Ти не звертай, бо так не можна,
Ти прямо йди, і не тривожся,
Бо тільки впевнена хода,
Відкриє тобі все життя.
Брутальний світ, а ти не бійся,
На зло ти більше не гляди,
Ти прямо йди, і не зламайся
Від незамінної краси.
Тоді побачиш ти життя,
Красиве, гарне небуття.
До нього ти іди щасливо,
Його ти полюби красиво! ́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241514
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: Гармоні_я