Котилося сонце і світло ділило на тіні,
Всміхалося людям і плуталось під ногами.
Ми всі танцювали, хоч ноти були фальшиві,
І вголос співали читаючи між рядками
Ми пили нектар із тих рук, що поїли щедро,
Торкалися неба ковтаючи дві пігулки.
Ми серце ховали від всіх під зеленим светром,
Хоч душу давно розірвали на подарунки.
Таки божевілля - повільно стискаються стіни,
Слабке мерехтіння зірок - це лише причина,
Щоб не малювати готові давно картини,
Щоб начебто жити. Людина-наполовину...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2011
автор: Олександр Гриб