Снігом замітає зима білимо,
А ми і ділі у казку свою віримо,
У серці у себе міцно тримаємо,
Приходить весна, ми не помічаємо,
Як усе розтає, світить сонечко,
Ранком будить нас у віконечко,
Зігріває все навкруг, ми радіємо,
І з весною вже зеленою мріємо,
Перші квіти радістю розцвітаємо,
Різні птахи додому, прилітаємо,
Оживає все навкруги грається,
І життя знову починається.
Тепло, тепло так стає літом літечком,
Сонце світить яскраво понад світочком,
Плоди ягоди навкруги достигаємо,
На життя нове всі чекаємо,
Ми підемо вкотре на новий виток,
І отримаємо, ще один квиток,
Знову спробувати й знову вчитися,
Щоби ще один раз народитися,
Щоби ще один раз посміхатися,
Білим снігом від холоду заховатися.
Не питай мене зимою морозною,
Я буду завжди тобі кожною,
Найкрасивішою, любиш дивною,
Лиш погодою тобі я гостинною.
…
Снігом замітає зима білимо,
А ми і ділі у казку свою віримо,
У серці у себе міцно тримаємо,
Приходить весна ми не помічаємо…
6.02.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240314
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 11.02.2011
автор: КРІПАКОС