Сніжинки злітають із сірого неба,
А я як завжди з думками про тебе.
Складаю рядочки віршів про кохання,
Безславно ховаючи їх із зітханням.
На вулиці холод, мороз, хуртовина,
А я знов задумалась, чия провина,
Що ми розлучилися в літньому вальсі,
Коли було тепло з тобою у пастці.
У пастці кохання, скандалів, розлуки,
Коли ми тримались з тобою за руки.
Пройшло вже багато з моменту отого,
Коли розлучилися ми із тобою.
Та згадую день той я ще і до нині,
Чи треба щось змінювать в теперішній днині.
Сніжинки злітають із сірого неба,
Віддала я серце...
Кохати ж так треба! ́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240112
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Гармоні_я