Торкни наше небо -
Струни озвуться…
Сплітаються пальці,
І труться, і труться
Тіла наших доль
Поміж долонь…
Дороги, неначе вужі,
Злазяться в купу.
І труться, і труться
Одне об одного
Боками наші життя.
Слів мотузяну драбинку
З неба до неба кинь
Вузликами лестощів
Позв’язуй думки в букети…
І труться, і труться
Об вітер дрети небес
Вушко до вушка -
В мушлі казки оживуть…
04.02.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238790
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 04.02.2011
автор: gala.vita