Берегла від лиха доля,
Берегла щодня,
Доливала мед солодкий
В келих до вина.
І від заздрощів ховала
У вишневу тінь,
Тишу неба одягала
В далечінь долин.
До грошей пекельну спрагу
Доля відвела,
Тільки проліскам кохання
Прорости дала.
Жадібний збирає гроші
З бідних, як колись,
Не почує, не побачить,
Хоч всю ніч молись.
Так і я: молюсь – не чує
Погляд відвела...
Доле, доле, від кохання
Чом не вберегла?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238653
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Ерох2