Розбуджений запах петуній приходить з тобою надвечір -
Хвилює мене, огортає і трепетом юним згоря.
Ти поруч така недосяжна, близька до шаленства чи втечі,
Вродлива, як ранок погідний, цнотлива, неначе зоря.
Проникливий запах петуній і місяця вистигла диня,
І жаб'ячі переголоси, і срібні пісні цвіркунів -
Усе об'єдналось круг тебе, жадана моя господиня.
А ніч обіймає любов'ю і мчить на буланім коні.
Вчарований запах петуній у косах твоїх - захмелілий,
У доторках, у поцілунках, і, навіть, у наших словах...
Світанок не хоче баритись. Схід неба - не сірий вже - білий
Серпневе моє Заоскілля рум'янцем твоїм залива.
Божественний запах петуній зі мною тепер дні і ночі,
Бо ти відізвалась, ласкавко, на щире прохання "зажди!".
Божественний запах петуній на інший міняти не хочу:
Це крила мойого кохання віднині і назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2011
автор: Вячеслав Романовський