Криваві сльози плачуть на обличчі,
За мить залишить світ іще одна душа,
Мене давно уже лелеки у свій вирій кличуть,
Усе зробив сьогодні - я на потім не лишав.
Кричав коли потрібно, коли треба було плакав,
Сміявся, ну звичайно, зараз модний оптимізм,
В багаття полетіла і моя волога плаха,
Сьогодні рано, але завтра уже стане пізно.
Ще трішки, іще мить, ковтну собі свободи,
Ніколи не надихався останній подих мій,
Й нікому непотрібні стали в мене нагороди,
Згорнувся сам колись розгорнутий сувій.
Далеко, далі йти там не знайдеш нові дороги,
Перед очима промайнуло все моє життя,
Задумуєшся і в думках лишилося ще трохи,
До того часу де не буде уже більше вороття.
30.01.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237980
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2011
автор: КРІПАКОС